Ще в 1738 році швейцарський вчений Даніель Бернуллі виміряв витрату води методом диференціального тиску на основі першого рівняння Бернуллі. Пізніше італійський вчений Г. Б. Вентурі вивчав використання трубки Вентурі для вимірювання потоку й опублікував свої результати в 1791 році.
У 1886 році американець Гершель розробив трубку Вентурі в практичний прилад для вимірювання витрати води.
З початку до середини 20 століття початкові принципи вимірювання поступово розвивалися, і люди більше не обмежували своє мислення існуючими методами, а почали нові дослідження.
У 1930-х роках з'явилися методи вимірювання швидкості течії рідин і газів за допомогою звукових хвиль. Хоча методи вимірювання потоку за допомогою звукових хвиль були досліджені, вони не досягли значного прогресу до Другої світової війни. Лише в 1955 році для вимірювання витрати авіаційного палива був представлений витратомір Maxson, що використовує метод акустичної циркуляції.
З 1960-х років вимірювальні інструменти почали розвиватися в напрямку точності та мініатюризації.
Зі швидким розвитком технології інтегральних схем широко використовуються ультразвукові витратоміри з технологією фазового-підстроювання частоти. Широке застосування мікрокомп'ютерів ще більше покращило можливості вимірювання витрати. Наприклад, лазерні доплерівські вимірювачі швидкості можуть обробляти більш складні сигнали після того, як вони оснащені мікрокомп’ютерами.